Анекдоти
Один чоловік смертельно захворів. Пішов на болото топитися. Уже зібрався стрибати у воду, аж тут виринає жаба:
— Ти чого сюди прийшов? — Та от, захворів. Лікарі кажуть, пів року лишилося. Навіщо ще пів року сім’ю мучити? Втоплюся — та й по всьому. — Іди додому. Все владнається.
Повертається він додому, а дружина з порога:
— Любий, із лікарні дзвонили! Ти здоровий! Аналізи переплутали.
Минуло пів року. На роботі біда: зарплату вже пів року не платять, його збираються скоротити, вдома грошей катма.
Знову пішов на болото.
Жаба виринає:
— Ну, а тепер що? — Та дістало все. Зарплати немає, сім’ю прогодувати не можу. Втоплюся. — Іди додому. Все владнається.
Приходить наступного дня на роботу — всі його вітають. Борги по зарплаті виплатили, премію дали, зарплату підняли, ще й підвищили.
Минає ще пів року. Дружина пішла наліво, діти школу прогулюють, батька взагалі ні в що не ставлять.
Знов чоловік на болото.
— Ну, що цього разу? — Ой, жабо, годі вже. Я втомився. Не чіпай мене, втоплюся — і все. — Іди додому. Все владнається.
Повертається він додому, а діти до нього:
— Тату! Татусю!
Обіймають, цілують. Дружина навколішки просить пробачення, клянеться, що такого більше не буде.
Сидить чоловік і думає:
«От же ж жаба… Стільки разів мене виручила. Треба якось віддячити».
Пішов на болото.
Жаба:
— А ти чого знову? — Та я подякувати. Ти мене стільки разів виручала — хочу й тобі щось добре зробити. — Та не треба нічого. Іди собі додому. — Ні, так не годиться. Скажи, чого хочеш. — Ну добре. Якщо вже так хочеш віддячити — переспи зі мною.
…
— І от саме в цю мить, пане слідчий, ви не повірите… жаба перетворилася на дванадцятирічного хлопчика.
Захотіли москалі стати українцями. Прийшли вони в одне українське село, в хату де жив старий, самотній дід і питають:
— Дед как нам стать украинцами?
Дід:
— Бачите он ту високу гору?
Москалі:
— Да, вижу..
Дід:
— А на ній високий камінь бачите?
Москалі:
— Да..
Дід:
— Залізьте не цей камінь і крикніть “Я УКРАЇНЕЦЬ”, і станете українцями.
Вилізли вони на ту гору і бачать що разом на камінь не вилізуть, і один каже:
— Давай ты меня подсадишь, а я вылезу и дам тебе руку і крикнем.
Підсадив він його, той виліз і кричить:
— Я УКРАЇНЕЦЬ!!!!
Другий каже:
— Давай мне руку.
— Та пішов ти нахуй, москаль йобаний.
Стрічаються два пса, Шарік та Бобік.
Шарік відгодований — бо охороняє мясокомбінат, Бобік похудав на своїй меблевій фабриці!
Шарік: — Йди до мене на мясокомбінат там повно їди і хазяїн добрий!
— Не можу! У мене велика перспектива!
— Яка ще перспектива?
— Та я на днях чув як главбух директору сказав, що якщо справи так і далі будуть йти — то ми через місяць будемо всі у Бобіка хуй смоктати!
Захотілося якось генералу чоботи з крокодила.
Викликає десантників і каже:
— Коротше, три дні вам. Щоб чоботи були. Мені похуй як — але щоб були.
Ну ті сіли в літак і полетіли в Африку.
Проходить три дні — тиша.
Проходить тиждень — взагалі ніхуя, ніхто не виходить на зв’язок.
Ну посилають за ними ще одну групу, подивитися, що там сталося.
Ті прилітають, виходять до Нілу — а там просто гора крокодилів лежить. Частина вже смердить і розкладається, частина ще свіжі.
На березі стоїть прапор, весь зайобаний, злий, як собака. А решта хлопців по пояс у воді крокодилів ловлять.
Тягнуть наступного крокодила.
Прапор бере його, піднімає, дивиться на лапи, перевертає туди-сюди…
Потім як єбане його об землю:
— Та блядь! І цей без чобіт!
Привезли якось патологоанатому труп на розтин.
Він дивиться — а там дівчина молода, гарна.
Ну і не втримався, трахнув її.
Потім як нічого не було зробив розтин, зашив і віддав родичам.
Проходить пару днів, вона йому сниться і каже:
— Викопай мене і ще раз трахни. Після цього тобі пощастить.
Мужик прокинувся весь у холодному поту. Цілий день сам не свій ходив.
Наступної ночі — знов сниться.
І знов те саме:
— Викопай мене, трахни — і тобі пощастить.
Так дві неділі його діставала.
Ну мужик уже не витримав. Узяв лопату, серед ночі поїхав на кладовище, викопав її, трахнув.
Їде додому…
По дорозі п’ятдесят гривень знайшов.
— Чого два геї не люблять один одного? — Бо обидва підари